1991) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5312


Швейцарський письменник. Твори писав нi- мецькою мовою.
Перший роман Юрг Райнгарт (1934). Од- ного разу вiн вирiшив назавжди розпрощатися з лiтературою у будь-якiй формi i навiть спалив своï папери. У двадцять п'ять рокiв вiн почав навчатися архiтектури, пообiцявши собi бiльше нiколи не писати. Проте, коли 1939 року його, як i багатьох молодих людей, мобiлiзували для охорони кордонiв Швейцарiï, Фрiш знову взяв- ся за перо, вiв щоденник, який було опублiко- вано 1940 року пiд назвою Листи з речового мiшка. Його есе Культура як алiбi увiйшли до золотого фонду публiцистики XX столiття.
Протягом п'ятнадцяти рокiв вiн одночасно займався i лiтературою, i архiтек- турою, маючи успiх у обох справах, аж поки 1955 року таки продав архiтек- турне бюро i повнiстю вiддався письменству.
Видатними вважають романи Фрiша Гомо Фабер (1957), Штiллер (1959), Назву себе Гантенбайн (1964). Його перу належать такi повiстi: Вiдповiдь з тишi (1937), Вiльгельм Телль для школи (1971), Монток (1975), Людина з'являється в епоху голоцену (1979), Синя борода (1982).
Макс Фрiш вiдомий як видатний драматург. Вiн був автором таких п'єс: Санта-Крус (1944), Знову вони спiвають (1945), Китайська стiна (1946), Цзаф Едерлянд (1951), Дон Жуан, або Любов до геометрiï (1953), Андорра (1961), Бiографiя. I^)а (1967).
Твори Макса Фрiша вiдзначенi численними лiтературними премiями. Одну з них, здобуту 1986 року, вiн передав для будiвництва школи в Нiкарагуа. Його було обрано почесним доктором кiлькох унiверситетiв вропи i США.
Твори Фрiша перекладалися украïнською мовою.

1991) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5312